Тома Кононенко Дорога додому, дорога до хати,
Як довго менi довелося блукати,
Шукати, губить, не знайти, помилятись,
Надiятись, вiрить, любить i боятись,
За тих, хто у серцi глибоко запали,
За тих, хто молився - мене зберiгали.
Тома Кононенко Дорога додому, дорога до хати,
Нам вiчно по нiй у життi повертати,
Де мамина пiсня, дитяча колиска
I батькiвське слово i щира усмiшка,
А ще нiжна жiнка i вiрне кохання
I хлопчик маленький - моє сподiвання.